Географія. Критерії оцінювання навчальних досягнень
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ
УЧНІВ З ГЕОГРАФІЇ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ
Оцінюючи навчальні досягнення учнів з географії, необхідно враховувати:
- правильність і науковість викладення матеріалу, повноту розкриття понять
і закономірностей, точність уживання географічної та картографічної
термінології;
- ступінь самостійності відповіді;
- логічність, доказовість у викладенні матеріалу;
- ступінь сформованості інтелектуальних, загальноосвітніх, специфічних
умінь (робота з картографічними, статистичними та іншими додатковими
матеріалами).
|
Рівні навчальних досягнень
|
Бали
|
Критерії навчальних досягнень учнів
|
|
I.
Початковий
|
1
|
Учень (учениця) розрізняє окремі географічні явища чи об'єкти (гори і
рівнини, суша і океан, село і місто, галузь і т. д.) та з допомогою вчителя
знаходить їх на карті
|
|
2
|
Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює окремі факти на
елементарному рівні, розрізняє один або кілька запропонованих географічних
об'єктів і з допомогою вчителя намагається знайти їх на карті
|
|
|
3
|
Учень (учениця) дає нечіткі характеристики географічних об'єктів; за
допомогою вчителя знаходить їх на карті, може самостійно розрізнити окремі
географічні поняття
|
|
|
II.
Середній
|
4
|
Учень (учениця) частково відтворює текст підручника, дає нечітке
визначення основних понять і термінів за допомогою вчителя. Називає
відповідно до теми конкретного уроку компоненти географічної оболонки та
складові господарства; повторює за зразком практичну роботу; під час
відповіді намагається користуватись географічною картою
|
|
5
|
Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу без розкриття
причинно-наслідкових зв'язків, описує географічні об'єкти чи явища за типовим
планом. Намагається робити висновки без підтвердження їх прикладами; частково
володіє обов'язковою географічною номенклатурою
|
|
|
6
|
Учень (учениця) самостійно дає більшість визначень, передбачених темою
уроку, відтворює значну частину вивченого матеріалу у відповідності з його
викладом у підручнику. На середньому рівні володіє географічною номенклатурою
та картою
|
|
|
III.
Достатній
|
7
|
Учень (учениця) має достатні географічні знання й застосовує їх для
вирішення стандартних ситуацій. Має цілісне уявлення про природні та
суспільні явища, уміє вести спостереження за навколишнім середовищем;
достатньо володіє картографічним матеріалом
|
|
8
|
Учень (учениця) засвоїв основні уявлення, поняття й категорії
географічної науки про Землю та господарську діяльність людини. Застосовує
здобуті знання на практиці, використовуючи прийоми аналізу статистичних даних
про господарство і населення, показує їх зміну в часі. Уміє наводити приклади
взаємодії людини і природи; знає обов'язкову географічну номенклатуру
|
|
|
9
|
Учень (учениця) на достатньому рівні володіє навчальним матеріалом, може
застосовувати його для виконання практичних робіт; має чіткі уявлення про
компоненти природи та просторову організацію господарства; пояснює
причинно-наслідкові зв'язки у природі й господарстві; майже безпомилково
працює з картографічним матеріалом
|
|
|
IV.
Високий
|
10
|
Учень (учениця) усвідомлює сучасну географічну картину світу, здійснює
оцінку певних процесів та явищ, передбачених навчальною програмою; пояснює
прикладне значення географічних знань, дає розгорнуту відповідь, відбирає
необхідні знання; вільно застосовує більшість географічних понять і може їх
класифікувати; добре володіє картографічним матеріалом
|
|
11
|
Учень (учениця) має глибокі знання про об'єкт вивчення, застосовує
наукову термінологію, аргументує свої твердження й висновки, уміє працювати з
рекомендованими вчителем джерелами географічної інформації; на високому рівні
аналізує та використовує картографічну інформацію
|
|
|
12
|
Учень (учениця) володіє ґрунтовними географічними знаннями в межах вимог
навчальної програми, висловлює та аргументує власне ставлення до різних
поглядів на об'єкт вивчення; самостійно аналізує природні та суспільні явища,
робить відповідні висновки й узагальнення; здатний розв'язувати проблемні
завдання; вільно володіє картографічною інформацією та творчо її використовує
|
|
|
|
||
|
|
||||
|
|
||||
|
|
||||
|
|
||||
|
|
||||
|
|
||||
|
|
||||
|
|
||||
|
|
||||
|
|
|
Географія 6 Тема
Гідросфера
Географія 7 клас
Тем. Євразія
|
Знаннєвий компонент:
знає дослідників
материка, особливості
тектонічної будови,
основні форми рельєфу, географічне розміщення
типів клімату, внутрішніх вод, природних зон
на материку.
Діяльнісний компонент:
характеризує географічне
положення материка;
пояснює закономірності
форм рельєфу, клімату, річок та озер, типів ґрунтів, типових рослин і тварин,
природних зон материка;
аналізує особливості
розміщення корисних копалин на
території материка та їх вплив на господарську діяльність людини;
знаходить і показує
на картах різного
масштабу:
моря: Північне, Балтійське, Середземне, Чорне,
Азовське, Баренцове, Східносибірське, Жовте, Японське, Берингове,
Південнокитайське, Аравійське;
затоки: Біскайська, Бенгальська, Перська;
протоки: Босфор, Ла-Манш,
острови: Велика Британія, Ірландія, Нова Земля,
Сахалін, Японські, Великі Зондські (Калімантан, Суматра, Ява), Філіппінські,
Шрі Ланка, Тайвань;
півострови: Балканський, Апеннінський, Піренейський, Скандинавський, Таймир,
Чукотський, Камчатка, Корея, Індокитай, Малакка, Індостан, Аравійський, мала
Азія
рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Велика
Китайська, Прикаспійська, Середньодунайська,
Індо-Гангська, Месопотамська низовини, плоскогір’я Декан,
Середньосибірське, Казахський дрібнособковик;
гори: Піренеї, Альпи, Апенніни, Карпати,
Скандинавські, Уральські, Кавказ, Тянь-Шань, Гімалаї (г. Джомолунгма);
нагір’я: Тибет, Іранське;
вулкани: Гекла, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма;
пустелі: Каракуми, Гобі, Руб-ель-Халі;
річки: Рейн, Дунай, Дніпро, Волга, Об, Єнісей, Лена,
Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг, Ганг, Інд, Євфрат, Тигр;
озера: Каспійське, Женевське, Світязь, Ладозьке, Байкал, Мертве море;
держави та їх столиці: Україна, Німеччина, Франція,
Велика Британія, Італія, Росія, Китай, Індія, Японія, Туреччина;
порівнює типи клімату в
межах помірного поясу Євразії, висотні пояси в різних гірських системах;
установлює причини
різноманітності природи Євразії.
Ціннісний компонент:
висловлює судження щодо
господарського оцінювання природних умов країни на прикладі України та країни
за вибором;
оцінює наслідки
сучасного впливу господарської діяльності людини на природу материка;
обґрунтовує судження про
зв’язки України з країнами Європи та Азії;
робить висновки про основні напрями господарського використання природних комплексів
материка, поширення стихійних явищ та їх вплив на життя людей
|
|
|
|
Знаннєвий компонент:
називає великі водні
об’єкти – моря, затоки, протоки; різні за походженням острови, природні
багатства.
Діяльнісний компонент:
характеризує риси географічного положення Тихого океану;
досліджує виникнення форм
рельєфу, течій, островів;
знаходить і показує на картах різного
масштабу:
течії: Північна та Південна Пасатна, Куросіо,
Західних Вітрів, Каліфорнійська, Перуанська, Північнотихоокеанська, Східноавстралійська;
острови: Нова Зеландія, Нова Гвінея, Гавайські,
Маріанські,
порівнює властивості
водних мас різних частин Тихого океану.
Ціннісний компонент:
обґрунтовує зв'язок клімату
океану з атмосферною циркуляцією та переміщенням течій, своєрідність
органічного світу;
оцінює вплив океану на життя і діяльність людей на прибережних
територіях;
робить висновок про механізм утворення цунамі та його вплив на життя людей
|
|
|
|
Знаннєвий компонент:
називає великі водні
об’єкти – моря, затоки, протоки; різні за походженням острови, природні
багатства.
Діяльнісний компонент:
характеризує риси
географічного положення Атлантичного океану;
досліджує виникнення форм
рельєфу дна, течій, поширення представників органічного світу;
знаходить і показує на картах різного
масштабу:
течії: Гольфстрім, Північноатлантична, Канарська,
Лабрадорська, Бразильська, Бенгельська;
острів: Ісландія;
характеризує особливості
клімату океану;
порівнює переміщення
океанічних течій у північній і південній частинах океану.
Ціннісний компонент:
висловлює судження про
проблеми забруднення океану;
оцінює вплив
Атлантичного океану на природу материків і життєдіяльність людей
|
|
|
|
Знаннєвий компонент:
називає великі водні
об’єкти – моря, затоки, протоки; різні за походженням острови, природні
багатства.
Діяльнісний компонент:
характеризує риси
географічного положення океану, його природні ресурси;
досліджує виникнення форм
рельєфу дна океану, течій, поширення представників органічного світу;
знаходить і
показує на картах різного масштабу:
течії: Мадагаскарська, Мусонна, Західноавстралійська,
Західних вітрів;
порівнює особливості географічного положення Індійського океану з Тихим та
Атлантичним океанами;
пояснює вплив океану на
природу материків і життєдіяльність людей.
Ціннісний компонент
оцінює наслідки впливу
людської діяльності на природу океану
|
|
|
|
Знаннєвий компонент:
знає історію освоєння
океану;
називає великі водні
об’єкти – моря, затоки, протоки; різні за походженням острови, природні
багатства.
Діяльнісний компонент:
характеризує особливості
географічного положення океану, особливості поширення крижаного покриву;
досліджує виникнення форм
рельєфу дна, поширення представників органічного світу;
пояснює вплив
географічного положення океану на клімат.
Ціннісний
компонент:
оцінює можливості
використання природних ресурсів океану та наявні екологічні проблеми
|
|
|
|
Знаннєвий компонент:
Знає і розуміє види природних багатств материків та океанів.
Діяльнісний компонент:
пояснює зміни природних
комплексів під впливом людської діяльності та виникнення антропогенних ландшафтів.
Ціннісний компонент
обґрунтовує зміни
природних умов внаслідок інтенсивного природокористування;
оцінює наслідки використання людиною природних багатств
материків і океанів;
дає господарську оцінку природним ресурсам
|
|
Тнма. Ландшафти
України 8 кл.
|
Знаннєвий компонент:
називає кількість
населення світу та в Україні; найбільші країни за кількістю населення;
розуміє поняття
«природний рух населення», «природній приріст населення», «демографічний
вибух», «демографічна криза», «демографічна політика», «еміграція»,
«імміграція»;
пояснює демографічну ситуацію, що склалася в різних регіонах України.
Діяльнісний компонент:
визначає показники народжуваності,
смертності, природного й механічного руху, частки жінок і чоловіків, окремих
вікових груп у структурі населення
країни (регіону);
показує на карті і називає регіони світу, країни, області в Україні з найбільшою і
найменшою кількістю населення, природним приростом, країни з найбільш
численною українською діаспорою;
знаходить інформацію з
різних джерел, що характеризує населення світу й окремих країн,
України та її областей;
аналізує статево-вікові піраміди України та країн світу (на вибір);
характеризує демографічні показники
населення країни за сукупністю картографічних і статистичних матеріалів,
механічний рух населення в Україні.
Ціннісний компонент:
оцінює важливість знань
про демографічні процеси для соціально-економічного розвитку України та країн
світу;
усвідомлює необхідність дотримання здорового способу життя
|
|
||
|
Знаннєвий компонент:
Називає середній показник густоти населення в Україні та
визначає найбільш (найменш)
густозаселені країни світу;
розуміє поняття
«урбанізація», «субурбанізація», «агломерація», «мегалополіс», «мегаполіс».
Діяльнісний компонент:
визначає показники
урбанізованості території;
показує на карті і називає регіони світу, країни, області в Україні з найбільшою і
найменшою густотою населення та рівнем
урбанізації, найбільші агломерації,
світові міста, найбільші міста в Україні;
знаходить у різних джерелах
інформацію, що характеризує особливості розселення населення в світі й
окремих країнах, Україні та окремих її областях;
розрізняє міські і сільські населені
пункти, типи міст за людністю і функціями, місто, агломерація, мегаполіс й
мегалополіс, темп і рівень урбанізації;
порівнює рівень і темпи урбанізації в Україні і світі.
Ціннісний компонент:
оцінює важливість знань про особливості розселення населення;
усвідомлює взаємозв’язок
між густотою населення та геоекологічною ситуацією;
оцінює і пояснює вплив природних,
демографічних і соціально-економічних чинників на територіальні відмінності
густоти населення
|
|||
|
Знаннєвий компонент:
називає найпоширеніші мовні сім'ї;
розуміє поняття «раса», «нація», «етнос», «народ», «мовна
сім’я».
Діяльнісний компонент:
характеризує національний склад населення
України за сукупністю картографічних і статистичних матеріалів;
порівнює етнічний склад населення регіонів України;
показує на карті і називає однонаціональні й багатонаціональні країни, райони розселення
національних меншин в Україні;
знаходить у різних
джерелах інформацію, що характеризує етнічний склад населення України й
окремих країн.
Ціннісний компонент:
усвідомлює важливість толерантного ставлення до
представників інших рас, національностей.
|
|||
|
Знаннєвий компонент:
називає світові релігії;
розуміє поняття «світова релігія»;
Діяльнісний компонент:
показує на карті і називає регіони домінування
світових релігій;
знаходить у різних
джерелах інформацію, що характеризує релігійний склад населення світу,
окремих країн, України та її областей;
характеризує найпоширеніші релігійні конфесії в Україні.
Ціннісний компонент:
оцінює важливість
толерантного ставлення до представників інших релігійних громад
|
|||
|
Знаннєвий компонент:
називає кількість
трудових ресурсів в Україні;
розуміє поняття «трудові
ресурси», «економічно активне населення»,
«зайнятість населення»;
пояснює причини безробіття.
Діяльнісний компонент:
визначає показники безробіття;
показує на карті і називає області в Україні з найбільшою і найменшою кількістю трудових
ресурсів;
знаходить у різних джерелах
інформацію про проблеми зайнятості населення світу, окремих країн, України та
її областей;
характеризує кількість і якість трудових ресурсів окремих країн та України;
порівнює
структуру зайнятості населення в окремих країнах і Україні.
Ціннісний компонент:
усвідомлює важливість знань
про трудові ресурси і зайнятість населення
для соціально-економічного розвитку
країни
|
|||
|
|
|||
Географія 9 кл.
Тема . Харчова промисловість
Знаннєвий
компонент:
називає складові харчової промисловості;
наводить приклади традиційних виробництв харчових продуктів різних країн
світу;
розуміє вплив спеціалізації сільського господарства, споживчого
чинника та ТНК на розвиток харчової промисловості;
пояснює розміщення
в Україні підприємств харчової промисловості у малих містах, селищах міського
типу і великих селах;
знає права споживача на якісні товари і послуги.
Діяльнісний
компонент:
показує на карті найбільші центри виробництва харчових продуктів і напоїв
в Україні;
характеризує особливості виробництва окремих видів продукції харчової
промисловості;
аналізує карту харчової промисловості України.
Ціннісний
компонент:
оцінює місце
України на світовому та європейському ринках продовольства;
надає перевагу продуктам
харчування українського виробництва над іншими під час планування
покупок для родини
Історія 6 клас
Тема . АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ
|
Результати
навчально-пізнавальної діяльності
|
|
Знаю:
–
часову
послідовність Мінойської, Ахейської (палацових), грецької античної (полісної)
цивілізацій;
–
хронологічні
межі існування на території України грецьких поселень (полісів);
–
часову
послідовність панування у степах Північного Причорномор’я кіммерійців,
скіфів, сарматів, готів, гунів;
–
хронологічні
межі існування Римської республіки та Римської імперії;
–
час
зародження й утвердження християнства, визнання християнства державною релігією
Римської імперії, поділу Римської імперії на Західну та Східну (Візантію);
–
пам’ятки
культури Давньої Греції, Скіфії й Риму (Афінський акрополь, пектораль із
кургану Товста Могила, маяк Александрії, Колізей у Римі, Венера Мілоська та
ін.);
–
час формування
давніх слов’ян і напрямки їх розселення з історичної прабатьківщини;
–
самоназви і
пам’ятки культури давніх слов’ян.
Розумію:
–
ідейну
близькість давньогрецької, елліністичної й давньоримської культур;
–
особливості
античної демократії, зміст прав і обов’язків громадян Афін і Риму, безправ’я
рабів;
–
причини
піднесення й занепаду грецьких полісів (Афін, Спарти), Великої Скіфії та
Римської держави;
–
передумови
Великої грецької колонізації та Великого переселення народів;
–
внесок
античної цивілізації в історію людства, зв’язок античної цивілізації зі
спільнотами на українських теренах;
–
виникнення
передумов для державності в давніх слов’ян як результат розселення,
господарського (землеробство) і культурного розвитку;
–
історичне
значення християнства;
–
поняття «еллінізм»,
«поліс», «громадянин», «демос», «аристократія», «тиранія», «демократія»,
«пантеон богів», «республіка», «імперія», «патриції», «плебеї», «сенат»,
«диктатор», «вето», «легіон», «провінція», «гладіатор», «експансія»,
«курган», «прабатьківщина слов’ян», «розселення слов’ян».
Умію:
–
охарактеризувати
й зіставити суспільний устрій та повсякденне життя Афін і Спарти, становище
патриціїв і плебеїв;
–
охарактеризувати
суспільний устрій Римської держави часів принципату Октавіана Августа,
повсякденне життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я,
діяльність Перикла, Александра Македонського, Юлія Цезаря та Октавіана
Августа (на вибір учителя);
–
визначити
причини зміни у ставленні Римської держави та суспільства до християнської
церкви;
–
пояснити, як
у добу античності соціальне становище особи впливало на її повсякденне життя;
– охарактеризувати спосіб життя (суспільну організацію, господарські заняття,
духовний світ) давніх слов’ян;
– визначити причини розселення давніх
слов’ян поза межі території історичної прабатьківщини;
– показати на карті
історико-географічні об’єкти античної цивілізації (античні міста, держави,
напрямки Великої грецької колонізації, Східного походу Александра
Македонського, Великого переселення народів та ін.).
|
Історія
України 7 клас
Тема .РУСЬКІ
УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА У СКЛАДІ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО
Знаю:
– час входження українських земель до
складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування
Османській імперії, дату Кревської унії;
– територію русько-українських земель у
складі різних держав.
Розумію:
– інкорпорацію (включення) руських
князівств до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих
правителів;
– наслідки ліквідації удільних князівств
для українського суспільства;
– причини утворення незалежного
Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії;
– роль у житті давньоукраїнського
суспільства різних соціальних верств і етнічних груп;
– європейський характер культури
русько-українського суспільства княжої доби;
– поняття «унія», «шляхта», «магнат»,
«султан», «магдебурзьке право».
Умію:
– розташувати в хронологічній
послідовності відомості про входження руських князівств до складу сусідніх
держав, опір руських князів політиці централізації, утворення Кримського
ханства і його підпорядкування Османській імперії;
– показати на карті територію українських
удільних князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства;
місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі
в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;
– визначити особливості господарського і
культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві;
організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до
складу Литовсько-Руської держави / Королівства Польського;
– охарактеризувати господарство,
політичний устрій та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його
населення (знаті й простолюдинів / кочовиків і осілого люду);
– визначити причини та наслідки Кревської
унії для української спільноти;
укласти історичний портрет русько-українського діяча XIV–XV ст.
8
клас Тема . УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 20–90-х роках
ХVІІІ ст.( 11 год.)
|
Знаю:
– хронологічні межі існування Нової Січі;
– період розгортання гайдамацького й
опришківського рухів;
– дати остаточної ліквідації
гетьманства, козацького устрою і відновлення кріпосництва в Слобідській та
Лівобережній Україні, включення Галичини до складу Австрійської монархії та
Правобережжя і Волині до складу Російської імперії.
Розумію:
– причини втрати українцями
державності;
– внесок Києво-Могилянської академії в
розвиток освіти;
– поняття «паланка», «гайдамаки»,
«Коліївщина», «опришки», «козацькі літописи».
Умію:
– розташувати в хронологічній
послідовності події, що засвідчують наступ на українську державність з боку
Російської імперії;
– показати на карті території утворень,
що зберігали ознаки української державності (Гетьманщини, Нової Січі,
Слобідської України), українські землі, які потрапили до складу Російської
імперії та Австрійської монархії внаслідок російсько-турецьких воєн, поділів
Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства; райони розгортання
гайдамацького та опришківського рухів;
– охарактеризувати політику Російської
й Австрійської імперій щодо українських земель;
– встановити причини і наслідки скасування
гетьманства, ліквідації Запорозької Січі, приєднання Правобережжя, Поділля,
Волині та Кримського ханства до Росії, гайдамацького руху на Правобережжі,
опришківського руху на Підкарпатті;
– обґрунтувати власні судження про
діяльність козацьких гетьманів і кошових отаманів, ватажків селянських
виступів, діячів культури ХVІІІ ст.;
–
визначити особливості розвитку культури періоду
козацького бароко.
|
||
|
–
|
||
8 клас
Всесвітня історія Тема .ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ. ДЕРЖАВИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ в
ХVІІ–ХVІІІ ст.(
Знаю:
– дати облоги Відня та проголошення
Московського царства Російською імперією, хронологічні межі Північної війни.
Розумію:
– період XVI–XVIIІ ст. як епоху воєн за
переділ Європи і світу;
– причини економічного занепаду та
затяжної політичної кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII –
XVIIІ ст);
– поняття «опричнина», «Смутний час»,
«церковний розкол», «Земський собор», «самодержавство (абсолютизм)».
Умію:
– розташувати в хронологічній
послідовності відомості про османську експансію в Центральній та Східній
Європі, її зупинення (облоги Чигирина 1678 р. і Відня 1683 р.), шведську
експансію в Центральній Європі, російську експансію у Східній Європі;
– простежити на основі карти
територіальні зміни, яких зазнали в XVI–XVIIІ ст. Османська імперія, Річ
Посполита і Російська держава (Московське царство, Російська імперія);
– охарактеризувати внутрішню й зовнішню
політику Речі Посполитої в другій половині XVII–XVIIІ ст.;
– обґрунтувати власні судження про
політику Сулеймана Пишного, Івана IV Грозного, Олексія Михайловича, Петра I;
визначити причини і наслідки: османських завоювань в Європі, кризи в Речі
Посполитій (друга половина XVII–XVIIІ ст.), російської експансії у Східній
Європі, Північної війни, реформ Петра І.
9 клас Всесвітня історія Тема .МІЖНАРОДНІ
ВІДНОСИНИ (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
|
Результати навчально-пізнавальної діяльності
|
Зміст навчально-пізнавальної діяльності
|
|
|
|
|
Знаю:
– показати на карті країни Троїстого
союзу й Антанти, колоніальні володіння і сфери впливу великих держав
(метрополій);
– охарактеризувати основні тенденції
міжнародних відносин у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.;
– пояснити причини міжнародних криз і
збройних конфліктів початку ХХ ст., створення військово-політичних
блоків;
– визначити наслідки боротьби
європейських держав, США та Японії за перерозподіл світу; час створення
Троїстого союзу і Антанти.
Розумію:
– поняття «геополітика»,
«військово-політичний союз», «мілітаризація», «метрополія».
Умію:
–
–
пояснити місце України в геополітичних стратегіях
Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ–ХХ ст..
|
Міжнародні
відносини наприкінці ХІХ ст. Утворення військово-політичних блоків – Троїстий
союз і Антанта.
Початок
боротьби за переділ колоніального світу.
Міжнародні кризи та збройні конфлікти на
початку ХІХ ст. Україна в геополітичних планах Російської, Німецької,
Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ–ХХ ст.
Практична робота простежити (за
доступними історичними джерелами) динаміку міжнародних відносин у другій
половині ХІХ – на початку ХХ ст.
|
1
1
|
|
28
29
|
9 кл
історія україни Тема УКРАЇНА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ
МОДЕРНІЗАЦІЇ
Знаю:
– дати створення основних українських
політичних партій, подій російської революції 1905–1907 рр. (значущих для
України), впровадження загального виборчого права в Австро-Угорській імперії,
створення українських національно-культурних і військово-спортивних
організацій, період проведення аграрної реформи Петра Столипіна.
Розумію:
– тенденції й протиріччя
соціально-економічного розвитку України початку ХХ ст., індустріальної
модернізації, аграрної реформи Петра Столипіна, модернізації
суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині;
– вплив російської революції 1905–1907
рр. на активізацію українського руху в Російській імперії;
– значення австрійського
конституційно-парламентського устрою для розвитку українського руху;
– поняття «страйк», «народне віче»,
«монополізація економіки», «кооперативний рух», «політизація національного
руху», «ксенофобія».
Умію:
– показати на карті українські території
на початку ХХ ст., місця діяльності суспільно-політичних,
національно-культурних організацій;
– охарактеризувати й проаналізувати
особливості соціально-економічного розвитку українських земель, діяльність
українських політичних партій та інших національних організацій, український
національний рух у період російської революції 1905–1907 рр., боротьбу
українців за реформу виборчої системи в Австро-Угорщині;
– пояснити причини і наслідки посилення
тиску російської влади на український національний рух у 1907–1914 рр.,
результати діяльності українських парламентських громад у Державних думах;
– визначити передумови розвитку
українського кооперативного руху і трудової еміграції селянства;
обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка,
Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Костя Левицького, Євгена
Олесницького.
Правознавство 9 клас
. Тема .Неповнолітні як суб’єкти цивільних, сімейних, трудових,
адміністративних І кримінальних правовідносин
Учень/учениця:
пояснює та застосовує
поняття «цивільна правоздатність», «цивільна дієздатність», «сім’я», «шлюб»,
«адміністративне правопорушення», «злочин», «кримінальний проступок»;
характеризує обсяг
цивільної правосуб’єктності неповнолітніх осіб, права неповнолітніх як
власників, права споживачів, права й обов’язки батьків і дітей, робочий час і
час відпочинку неповнолітніх, адміністративну та кримінальну відповідальність
неповнолітніх;
наводить приклади
державних органів з охорони права дітей, адміністративних правопорушень і
злочинів, адміністративних стягнень і кримінальних покарань;
описує шляхи
влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування, особливості розірвання трудового договору з
неповнолітніми;
аналізує окремі статті відповідних нормативно-правових актів;
розв’язує правові
ситуації з використанням знань і положень цивільного, сімейного, трудового,
адміністративного, кримінального законодавства України щодо неповнолітніх;
вчиняє власні дії
відповідно до норм права в різних видах правовідносин;
висловлює судження
щодо взаємних прав і обов’язків батьків та дітей; охорони праці неповнолітніх;
особливостей адміністративної та кримінальної відповідальності неповнолітніх.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ
УЧНІВ З ІСТОРІЇ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ
При оцінюванні навчальних досягнень з історії враховується:
·
рівень оволодіння історичними знаннями; знання хронологічних меж періодів,
найважливіших історичних подій і процесів; визначення характерних суттєвих рис
історичних явищ і подій;
·
рівень умінь групування (класифікації) фактів за вказаною ознакою,
розкриття причинно-наслідкових зв'язків між подіями;
·
рівень оволодіння практичними вміннями й навичками роботи з історичними
джерелами; обґрунтування власного ставлення учня до історичної події, явища,
діяча.
Усі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями,
наведеними в таблиці.
|
Рівні навчальних досягнень
|
Бали
|
Критерії навчальних досягнень учнів
|
|
І. Початковий
|
1
|
Учень (учениця) називає одну-дві події, дати, історичні постаті чи
історико-географічні об'єкти
|
|
2
|
Учень (учениця) називає декілька подій, дат, історичних постатей або
історико-географічних об'єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні
«так-ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії
|
|
|
3
|
Учень (учениця) двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну
подію чи постать; упізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям,
століття - з тисячоліттям; має загальне уявлення про історичну карту
|
|
|
ІІ. Середній
|
4
|
Учень (учениця) репродуктивно відтворює невелику частину навчального
матеріалу теми, пояснюючи історичні терміни, подані в тексті підручника,
називаючи одну-дві основні дати; показуючи на карті історико-географічний
об'єкт
|
|
5
|
Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний зміст навчальної
теми, визначати окремі ознаки історичних понять, називати основні дати;
показувати на історичній карті основні місця подій
|
|
|
6
|
Учень (учениця) самостійно відтворює фактичний матеріал теми, давати
стислу характеристику історичній постаті, установлювати послідовність подій;
користуватись за допомогою вчителя наочними та текстовими джерелами
історичної інформації
|
|
|
ІІІ. Достатній
|
7
|
Учень (учениця) послідовно й логічно відтворює навчальний матеріал теми,
виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини,
наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ і процесів; «читає»
історичні карти з допомогою їх легенди; використовує історичні документи як
джерело знань
|
|
8
|
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і використовує знання за
аналогією, дає правильне визначення історичних понять, аналізує описані
історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає
причинно-наслідкові зв'язки між ними, встановлює синхронність подій у межах
теми; дає словесний опис історичних об'єктів, використовуючи легенду карти
|
|
|
9
|
Учень (учениця) оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти та
формулює нескладні висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає
порівняльну характеристику історичних явищ, самостійно встановлює
причинно-наслідкові зв'язки; синхронізує події в межах курсу, аналізує зміст
історичної карти
|
|
|
ІV. Високий
|
10
|
Учень (учениця) використовує набуті знання для вирішення нової навчальної
проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані
висновки, спираючись на широку джерельну базу; рецензує відповіді учнів;
співставляє й систематизує дані історичних карт; синхронізує події
вітчизняної та всесвітньої історії
|
|
11
|
Учень (учениця) володіє глибокими знаннями, може вільно та аргументовано
висловлювати власні судження, співвідносити історичні процеси з періодом на
основі наукової періодизації історії
|
|
|
12
|
Учень (учениця) системно володіє навчальним матеріалом; самостійно
характеризує історичні явища, виявляє особисту позицію щодо них; уміє
виокремити проблему й визначити шляхи її розв'язання; користується джерелами інформації,
аналізує та узагальнює її
|
Немає коментарів:
Дописати коментар